- сполучний
- —————————————————————————————сполу́чнийприкметникз'єднувальний—————————————————————————————сполучни́йприкметниксумісний; якого можна з'єднати
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… … Український тлумачний словник
кон'юнктивний — а, е. 1) Сполучний. 2) Прикм. до кон юнктив. 3) анат. Прикм. до кон юнктива … Український тлумачний словник